25 травня 2022 року
01:44:46

Усі новини Головна Суспільство Блоги Новини

«Якщо знати основні ознаки фейкових новин, то їх можна з легкістю відрізнити від правдивих» – Ольга Юркова

За версією Кембриджського словника   «наполегливість»  було  ключовим   словом 2021 року.  Ми  разом із світом долали труднощі, виклики,  ми жили  і виживали, споживаючи  потужний потік різнопланових новин.  Серед них було багато суперечливих, з ненавмисними помилками та фальшивих і маніпулятивних, створених, щоб завдати шкоди, багато і правдивої інформації. 

Але хто ж його знає чому вірити? Якщо ви хоч раз задали собі запитання щодо сумнівності почутого в соцмережах, прочитаного в газетах чи  баченого з екранів телевізорів та радіоеферу, то  ви уже ступили крок до медіаграмотності.

Чи не найбільше життєвої енергії крутилося навколо слова «пандемія». Минулий  рік до слова «ковід»,  з яким ми уже  зжилися , додав нове звучання : «Дельта», «Альфа», «Бета», «Гамма», «Омікрон», «Вакцинація». Дав відчути, як воно, коли Україна є червоною зоною в світі. А що далі?

Запитань більше, ніж відповідей. Вчені кажуть, що багато залежить  від вакцинації в масштабах планети,наскільки ми будемо дотримуватися  необхідних обмежувальних заходів,  як сам вірус мутуватиме,  а він веде себе, як бачимо,  винахідливо і креативно.

Отже, імпонувати нам має  варіант життя з вірусом. Але  пророцтва, передбачення, нумерологія  і зірки в небі також мають свій  прогноз. Це все полилося потоком. Не менший діапазон народної мудрості  і щодо вишивання хрестиком на масках зубів чи відлякуючих орнаментів. Багатотомником погрожує і  зібрання  думок щодо вакцинації: від категоричного заперечення- «ми проти заштриків»  – до  миттєвої згоди ще до організації пунктів вакцинації.

Кожен мав свою переконливу думку, говорив її онлайн, в чатах, писав у постах, поширював у вайбері  із картинками і посиланнями на якісь джерела.

У соцмережах потоком пішли новини про те, як рятуються  в інших країнах, що там нікого і нічого не змушують, люди не хворіють і не вмирають, горло полощуть і так рятуються. Тут варто зупинитися. Який би  народ не був безпечний, бо має право на право,  факт залишається невблаганним: лікарні переповнені і перебіг хвороби далеко не святковий . Вірус – реально небезпечний, незалежно від штучності походження чи природності, чи  масонської угоди кількох, хто править світом.«Особа з косою» своє жниво збирала  та й збирає ретельно. Тому  повідомлення бажано сприймати з холодною головою і гарячим серцем. Думка вчених тут стає найавторитетнішою. Серед їхніх варіантів продовження теми-  вакцини  захищатимуть лише від тяжкого перебігу  хвороби та летальних наслідків, а вірус  перетвориться на сезонну застуду. Є надія на винахід ліків конкретно від цієї недуги.  Правда, я собі уявила ці постійні перегони, коли нові препарати наздоганятимуть постійно мутуючий вірус. І чи є  шанс виграти у цих перегонах, поки що незрозуміло.

Але треба вірити,  що  у найближчому майбутньому медикам вдасться розробити ефективний противірусний препарат чи знайти інший варіант лікування Covid-19.Тепер нова хвиля чуток і фейків  про третю вакцинацію, про щорічну процедуру. Питання не досліджене, не вистояне, тому і багато балачок. Ми  уже  всі назви вакцин знаємо, як і найкращі їх комбінації.

  • -І все ж,  як витримати  інформаційну  психічну атаку і як дати раду  собі в потоці  різновекторних новин? – поцікавилася я  в Ольги Юркової – журналістки та співзасновниці незалежної української організації StopFake.org, яка навчає фактчекерів в Україні та за кордоном і займається виявленням та дослідженнями пропаганди та дезінформації в медіа.

Свого часу пані Ольга працювала в Тернополі, редагуючи видання «Газета  №1».  Мені пощастило восени минулого року взяти участь у навчанні  за програмою «Стійкість до впливів та безпека журналістів: як працювати в еру інформаційного безладдя», організованого Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX),   де Ольга Юркова була спікером.

Експертка  порадила широкому загалу читачів  виробити  у себе корисні звички інформаційної гігієни. По-перше,  треба прочитати всю новину, а не лише заголовок, за яким і матеріалу може не бути. Особливо, коли заголовок “кричить” і є надмірно емоційним. Більшість тих, хто постить фейки у соцмережах, цього не роблять, поширюючи фальшиву інформацію.  До того, треба відділяти  факти від оцінок, суджень, припущень, точок зору.

  • Факт – це подія, яка відбулася. Відповідає на питання: Хто? Що зробив? Де? Коли? – говорить журналістка.- Факти щодо коронавірусу зібрані на сайті ВООЗ. Статистика також є фактом – узагальненням одиничних випадків у вигляді цифр і закономірностей.  Прогнози щодо швидкості поширення вірусу, часу завершення епідемії і її економічних наслідків, – є лише припущеннями. У кращому випадку, базованими на фактах. Якщо новина виглядає як факт, це ще не означає, що вона правдива. Факти завжди є конкретними. Це – конкретна дата, цифра, конкретне ім’я, посада, дія. Перевірити  це можна у пошуковику , бажано звірити інформацію в 3-4 поважних  джерелах,  підозрілу статистику, перевірити документально. Наприклад, кількість хворих на коронавірус у різних країнах світу є на сайті ВООЗ. Скажімо, хтось  прислав повідомлення, що в Ізраїлі кожен щодня випиває горня гарячої води з лимоном і содою, й тому там ніхто не помер від коронавірусу. Найперше з’ясуємо, чи справді в Ізраїлі ніхто не помер від коронавірусу. Відповідь – ні. Потім – чи є підтверджена інформація, що сода й лимон допомагають не підхопити коронавірус. Відповідь – ні, значно краще допомагає миття рук і дотримання карантину. Повинна насторожувати  відсутність конкретики. Наприклад,  не кажуть, хто і коли буде розпилювати антисептик з вертольота, і хто (конкретно, а не «знайомий з військової частини») про це повідомив – цій новині довіряти не можна. Важливо знаходити першоджерело. Для оцінки надійності джерела можна скористатися даними Інституту масової інформації. Якщо це сайт–там мусять бути заповнені  розділи  «Про нас» і «Контакти» з  адресами  та прізвищами  конкретних людей – керівників та журналістів проекту. Може виявитися, що їх не існує. Думки можна брати до уваги, коли це – думки фахівця. При цьому, розуміючи, що це лише припущення, обмежені сьогоднішніми знаннями про вірус. Якщо це лікар, треба переконатися , що він має ім’я. Зрештою, де   місцевий сайт міг узяти інформацію уханського лікаря. Якщо гугл не дав відповіді, це-спам. Неважливо, що той «лікар» радить. Він не є джерелом, до якого варто прислухатися. Як не є ним і анонімні «вчені» у повідомленні на кшталт: «Коронавірус уникає курців: вчені зробили шокуюче відкриття. До таких висновків вони прийшли після вивчення природи поширення захворювання». Якщо фахівець із громадського здоров’я говорить про проблеми у системі охорони здоров’ї, а економіст – про те, як пандемія вплине на економіку, все добре. Якщо ж лікар робить економічні прогнози, а менеджер із продажів розмірковує, чи існує вірус, – не засмічуйте собі мізки.  Слухайте фахівців. Це може виявитись питанням життя і смерті. А ще варто подумати чого ця людина робить повідомлення, яка її мотивація. Якщо лікар є прихильником теорії змови, то  ставитись до його заяв треба, як до маніпуляцій. Прикладом є  заява італійського професора, що від коронавірусу, насправді, померли лише троє людей. Важливий показник фейку – мова.  Фрази на кшталт «Це якийсь апофеоз маразму» можуть вказувати на упередженість, навіть якщо людина є фахівцем. Мова експертів, які цінують свою репутацію, – зважена, спокійна і без узагальнень типу: «Я впевнений, закінчиться тим, що нас зобов’яжуть зробити щеплення і зароблять на цьому свої мільярди». Якщо заяву робить політик, не слухайте. Навіть якщо дуже любите цього політика. Вони  схильні перебільшувати або применшувати факти, залежно від своїх сьогоднішніх інтересів. А факт можна перевірити в документах. Це може бути фото, відео, свідчення. Скористайся Google-зображеннями. Документ має містити  вихідні дані, дату, чи написаний, врешті, українською мовою, а не бути гугл-перекладом  з російської. Якщо це закон або постанова, він має бути на сайті Верховної Ради.  Навіть якщо він там є, треба перевірити  чи збігається його зміст з тим, що у повідомленні.  Так було з новиною про те, що батьків нібито штрафують за появу дітей на вулиці під час карантину. Деякі повідомлення у соцмережах містили лінк на закон на сайті Верховної Ради. Єдина проблема – що у самому законі цих штрафів не було.

Вникніть у дані ВООЗ аби зрозуміти, як передається коронавірус, які є підтверджені методи запобігання, дізнайтеся  цифри в Україні і світі. Коли розумієшся в темі, тебе  важче обманути. Якщо  перевірили  інформацію, вникли в деталях, тоді точно не побіжите  панічно спамити у вайбері, побачивши щось на кшталт: «Сенсація! Повідом всім, що від коронавірусу можна врятуватись. Він осідає в горлі. Тож треба пити воду і полоскати горло». Пити воду життєво необхідно, але від коронавірусу це не врятує. Як і полоскання горла

  • – Маніпулювати нашою думкою є багато бажаючих, – сказала на завершення Ольга Юркова.- Але є й хороша новина – якщо бути уважними та знати основні ознаки фейкових новин, їх можна з легкістю відрізнити від правдивих і почувати себе впевнено в інформаційному морі.

 Митрополит Київський і всієї України Епіфаній Предстоятель Православної Церкви України сказав, що українським словом року в 2022-у має стати слово «Поступ».  Хай ще  буде й слово  «правда», якої нам так бракує. Тож рухаймося вперед, озброєні знаннями!

Людмила  ОСТРОВСЬКА,

заслужена журналістка України

 

 

РА «Маркетингові технології ПБС» – увесь спектр маркетингових послуг: від ідеї – до реалізації!
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031